Skip to main content

Мирослав Маринович

Життєпис​

Мирослав Франкович Маринович (4 січня 1949, с. Комаровичі, Львівська область) — український громадський діяч, дисидент, філософ, публіцист і релігієзнавець. Член-засновник Української Гельсінської групи (1976), політв'язень радянських часів (1977–1987), засновник та голова амністійного руху в Україні (1991–1997). З 2000-х — проректор Українського католицького університету у Львові.

Мирослав Маринович

Громадська діяльність​

  • Один із перших публічних критиків радянського режиму, за що був засуджений до ув'язнення.
  • Після звільнення продовжив правозахисну діяльність і став одним із моральних авторитетів нової України.
  • Очолював ініціативи щодо амністії політичних в’язнів і розвитку прав людини в незалежній Україні.

Цитати​

Горизонталі структури українського суспільства​

В Україні сильними є не вертикалі, а горизонталі. Суспільство складається з численних маленьких нестійких асоціацій, які досить важко піддаються централізованому управлінню. Але як тільки з’являється одна велика мета – вийти на Майдан або перемогти у війні, – стається справжнє чудо, і всі ці різноспрямовані осередки вмить консолідуються й набувають одного вектора дії. Саме це і сталося тепер на початку російсько-української війни, і враженим був увесь світ.

Маємо стати джерелом нової загальноєвропейської ідеї​

Ми можемо залишитися локальними, якщо не станемо джерелом нової загальноєвропейської ідеї. Бо цього замало – бути геополітичною завадою, тобто чинити вплив на світову політику лише заважаючи відновленню попереднього статус-кво. Потрібна позитивна місія.

Свобода і релігійна мораль​

"Людина релігійна має чітко фіксовані норми моралі – особистої та суспільної. Внутрішнього конфлікту між цими нормами й особистою свободою така людина загалом не переживає, оскільки її свобода для неї не є спокусою. Зречення волюнтаризму свободи в ім’я вищих цінностей є для неї внутрішнім імперативом, який знімає будь-який сумнів. Людина релігійної моралі є репрезентантом класичного морального консерватизму, в основі якого лежить не стільки розумовий акт вибору моральних норм, скільки непохитна віра в те, що об’явлені Господом правди є найкращим дороговказом."

Віра як опора нації​

Віра є не тільки нашою опорою в періоди тяжких випробувань, а й засадничим елементом української ідеї та її найефективнішим «аніматором». I тому якщо ми, всупереч так званому тверезому глуздові, шукатимемо опертя не в передовій зброї чи політичних союзах (хоч, як засвідчує історія, забуття одного і другого часто є небезпечним), а передусім у твердинях людського духу, то тим самим закладатимемо найнадійніший фундамент свого майбутнього.

Можливість духовного преображення​

Можливість преображення закладено в саму природу людського духу. Яблуня не спроможна перетворитися в грушу, лев – у ягня, але лиха і грішна людина може стати праведною! Відберіть цю принципову можливість, і Біблія перетвориться на збірник облудних утопій. У цій спроможності людини до духовного преображення полягає унікальний дар, який прямо випливає з її богосинівства.

Про небезпеку соціалізму​

"Західна Європа повинна зрозуміти, що її забавки в соціалістичні ідеї дуже небезпечні, вона мусить визнати злочинність путінської системи. Якщо Європа хоче, щоб ми пошанували її біль, вона мусить пошанувати наш біль. Світ мусить врешті-решт засудити цю комуністичну систему "

Про війну та ненависть​

Стримуючи свою ненависть, ти не робиш подарунок тому, кого ненавидиш, ти робиш подарунок собі, бо не дозволяєш собі впасти в цю пастку»

«Ми воюємо з ворогом не тому, що ми його ненавидимо, а тому, що ми любимо тих, хто у нас за спиною, тих, кого ми захищаємо».

«Коли ти на фронті, ти не можеш без ненависті, ти її набираєшся. Але потім ти мусиш її позбутися, бо це дуже небезпечно для організму»

Свобода та молодь​

"Сьогодні я бачу за молоддю, що свобода них усередині. Бути вільними – це для них природно"

Діалог та правда​

"Можливість діалогу залежить від того, як ми ставимося до правди"

"Якщо для нас правда — це лише те, в чому переконані ми самі, то опонент перетворюється на носія неправди, суперника, а потім на ворога. Тоді головне завдання людини — всіма правдами та неправдами навернути опонента у свою віру, а якщо не вдається, то знищити його"

Про праильний вибір та відносини​

"Треба усвідомити свою лінію поведінки, яка виходить з власного сумління."

"Обстоюй тільки ту справу, яку вважаєш справедливою, тоді ти матимеш достатньо сили, щоб вистояти до кінця."

"Пам’ятай, межа між хибним вибором і правильним – просто мізерна."

"Шукай в іншому те, що тебе дратує. Це – ті гріхи, які є в тобі. І працюй з цим."

"Почуття звільнення від страху – це прекрасний стан."

"Майте друзів, перед якими вам буде соромно вчинити неправильно. Навіть думка про їхнє засудження вас стимулюватиме."

"Коли робиш помилку, важливо вірити, що ти можеш піднятися. Важливо собі говорити, що ти можеш знову встати на ноги!"

Посилання​

Книги​

  • Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми» / передмова Адріана Сливоцького. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. — 248 с.
  • Як Україні виростити крила: Виступи, статті, доповіді, інтерв'ю (2018—2021 рр.). — Київ: Дух і Літера, 2021. — 272 с.
  • Українська ідея і християнство, або Коли гарцюють кольорові коні Апокаліпсису. — Київ: Дух і Літера, 2003. — 544 с. (науково-публіцистична монографія)
  • Україна: дорога через пустелю: Збірник статей / передмова Інни Захарової. — Харків: Фоліо, 1993. — 189 с. -

Статті​

Відео​

Внутрішні посилання​